Сучасні тенденції у зональному розподілі та асиметрії озону в Антарктиці за даними супутникових вимірювань
- озонова діра,
- планетарна хвиля,
- полярний вихор,
- раптове стратосферне потепління,
- тренд вмісту озону
Авторське право (c) 2024 Український антарктичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Анотація
Утворення антарктичної озонової діри наприкінці зими та навесні (вересень–листопад) є найпомітнішим явищем у південній полярній стратосфері. Озонова діра з’являється кожного сезону з початку 1980-х років у стратосферному полярному вихорі, який перешкоджає змішуванню його повітряних мас із повітрям середніх широт, впливаючи на розподіл малих складових атмосфери, включаючи озон. Озонова діра значно залежить від динамічних факторів, в основному від поширення планетарних хвиль з тропосфери до стратосфери. Наше дослідження має на меті визначити загальний довготний розподіл озону для південної весни та окремих місяців (вересень, жовтень і листопад), і детально розглянути спостережувані тенденції. Проведено аналіз та отримано тенденції динаміки загального вмісту озону під час розвитку озонової діри. Усереднення за часом довготного розподілу загального вмісту озону було виконано з використанням тримісячних середніх значень озону під час південної весни. Ця процедура усуває флуктуації та викиди за рахунок біжучих планетарних хвиль. Діапазон широт 55°–80° пд. ш. був проаналізований, щоб охарактеризувати загальний розподіл озону на краю озонової діри та у внутрішніх її областях. Розподіл за окремі місяці (вересень, жовтень і листопад) розглядався для детального опису спостережуваних тенденцій. Аналіз отриманих результатів вказує на близький до лінійного від’ємний тренд загального вмісту озону під час інтенсифікації озонової діри з початку 1980-х до середини 1990-х років. Ця тенденція була визначена на всіх проаналізованих широтах, причому загальний вміст озону зменшився на ~150 одиниць Добсона протягом 15 років в області зонального довготного мінімуму. Проте аналіз тенденцій показує, що відновлення озонового шару під час південної весни в останні роки не спостерігається, враховуючи низькі значення вмісту озону в 2020–2023 роках. Після періоду зменшення вмісту озону чітка тенденція не простежується, але жовтневі значення зонального максимуму дещо знизилися в останнє десятиліття. Положення зонального мінімуму рухалось на схід під час зниження загального вмісту озону, але у подальшому відбувались значні міжрічні варіації довготного положення області як максимального, так і області мінімального вмісту озону без будь-якої помітної довгострокової тенденції.
Посилання
- Alexander, S. P., & Shepherd, M. G. (2010). Planetary wave activity in the polar lower stratosphere. Atmospheric Chemistry and Physics, 10, 707–718. https://doi.org/10.5194/acp-10-707-2010
- Ansmann, A., Ohneiser, K., Chudnovsky, A., Knopf, D. A., Eloranta, E. W., Villanueva, D., Seifert, P., Radenz, M., Barja, B., Zamorano, F., Jimenez, C., Engelmann, R., Baars, H., Griesche, H., Hofer, J., Althausen, D., & Wandinger, U. (2022). Ozone depletion in the Arctic and Antarctic stratosphere induced by wildfire smoke. Atmospheric Chemistry and Physics, 22, 11701–11726. https://doi.org/10.5194/acp-22-11701-2022
- Asikainen, T., Salminen, A., Maliniemi, V., & Mursula, K. (2020). Influence of enhanced planetary wave activity on the polar vortex enhancement related to energetic electron precipitation. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 125, e2019JD032137. https://doi.org/10.1029/2019JD032137
- Blachut, C., & Balasuriya, S. (2024). Convective modes reveal the incoherence of the southern polar vortex. Scientific Reports, 14, 966. https://doi.org/10.1038/s41598-023-50411-x
- Butler, A. H., & Domeisen, D. I. V. (2021). The wave geometry of final stratospheric warming events. Weather and Climate Dynamics, 2, 453–474. https://doi.org/10.5194/wcd-2-453-2021
- Chiodo, G., & Polvani, L. M. (2019). The response of the ozone layer to quadrupled CO2 concentrations: Implications for Climate. Journal of Climate, 32, 7629–7642. https://doi.org/10.1175/JCLI-D-19-0086.1
- Coldewey-Egbers, M., Loyola, D. G., Lerot, C., & van Roozendael, M. (2022). Global, regional and seasonal analysis of total ozone trends derived from the 1995–2020 GTO-ECV climate data record. Atmospheric Chemistry and Physics, 22, 6861–6878. https://doi.org/10.5194/acp-22-6861-2022
- de Laat, A., van Geffen, J., Stammes, P, van der A, R., Eskes, H., & Veefkind, P. (2023). The Antarctic stratospheric Nitrogen Hole: Southern Hemisphere and Antarctic springtime total nitrogen dioxide and total ozone variability as observed in Sentinel-5p TROPOMI data. EGUsphere. https://doi.org/10.5194/egusphere-2023-2384
- de Laat, A. T. J., & van Weele, M. (2011). The 2010 Antarctic ozone hole: observed reduction in ozone destruction by minor sudden stratospheric warmings. Scientific Reports, 1, 38. https://doi.org/10.1038/srep00038
- Fioletov, V., Zhao, X., Abboud, I., Brohart, M., Ogyu, A., Sit, R., Lee, S. C., Petropavlovskikh, I., Miyagawa, K., Johnson, B. J., Cullis, P., Booth, J., McConville, G., & McElroy, C. T. (2023). Total ozone variability and trends over the South Pole during the wintertime. Atmospheric Chemistry and Physics, 23, 12731–12751. https://doi.org/10.5194/acp-23-12731-2023
- Grytsai, A., Grytsai, Z., Evtushevsky, A., & Milinevsky, G. (2005a). Interannual variability of planetary waves in the ozone layer at 65°S. International Journal of Remote Sensing, 26(16), 3377–3387. https://doi.org/10.1080/01431160500076350
- Grytsai, A., Grytsai, Z., Evtushevsky, A., Milinevsky, G., & Leonov, N. (2005b). Zonal wave numbers 1–5 in planetary waves from the TOMS total ozone at 65°S. Annales Geophysicae, 23(5), 1565–1573. https://doi.org/10.5194/angeo-23-1565-2005
- Grytsai, A., Klekociuk, A., Milinevsky, G., Evtushevsky, O., & Stone, K. (2017). Evolution of the eastward shift in the quasi-stationary minimum of the Antarctic total ozone column. Atmospheric Chemistry and Physics, 17, 1741–1758. https://doi.org/10.5194/acp-17-1741-2017
- Grytsai, A., Milinevsky, G., Andrienko, Y., Klekociuk, A., Rapoport, Y., & Ivaniha, O. (2022). Antarctic planetary wave spectrum under different polar vortex conditions in 2019 and 2020 based on total ozone column data. Ukrainian Antarctic Journal, 20(1), 31–43. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2022.687
- Grytsai, A. V., Evtushevsky, O. M., Agapitov, O. V., Klekociuk, A. R., & Milinevsky, G. P. (2007). Structure and long-term change in the zonal asymmetry in Antarctic total ozone during spring. Annales Geophysicae, 25, 361–374. https://doi.org/10.5194/angeo-25-361-2007
- Herman, J., Ziemke, J., & McPeters, R. (2023). Total column ozone trends from the NASA Merged Ozone time series 1979 to 2021 showing latitude-dependent ozone recovery dates (1994 to 1998). Atmospheric Measurement Techniques, 16, 4693–4707. https://doi.org/10.5194/amt-16-4693-2023
- Ialongo, I., Sofieva, V., Kalakoski, N., Tamminen, J., & Kyrölä, E. (2012). Ozone zonal asymmetry and planetary wave characterization during Antarctic spring. Atmospheric Chemistry and Physics, 12, 2603–2614. https://doi.org/10.5194/acp-12-2603-2012
- Ivaniha, O. (2020). Long-term analysis of the Antarctic total ozone zonal asymmetry by MERRA-2 and CMIP6 data. Ukrainian Antarctic Journal, 1, 41–55. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2020.378
- Ivy, D. J., Solomon, S., Kinnison, D., Mills, M. J., Schmidt, A., & Neely III, R. R. (2017). The influence of the Calbuco eruption on the 2015 Antarctic ozone hole in a fully coupled chemistry-climate model. Geophysical Research Letters, 44, 2556–2561. https://doi.org/10.1002/2016GL071925
- Jucker, M., Reichler, T., & Waugh, D. W. (2021). How frequent are Antarctic sudden stratospheric warmings in present and future climate? Geophysical Research Letters, 48, e2021GL093215. https://doi.org/10.1029/2021GL093215
- Kessenich, H. E., Seppälä, A., & Rodger, C. J. (2023). Potential drivers of the recent large Antarctic ozone holes. Nature Communications, 14, 7259. https://doi.org/10.1038/s41467-023-42637-0
- Krzyścin, J., & Czerwińska, A. (2024). Signs of slowing recovery of Antarctic ozone hole in recent late winter–early spring seasons (2020–2023). Atmosphere, 15, 80. https://doi.org/10.3390/atmos15010080
- Li, J., Zhou, S., Guo, D., Hu, D., Yao, Y., & Wu, M. (2024). The variation characteristics of stratospheric circulation under the interdecadal variability of Antarctic total column ozone in early austral spring. Remote Sensing, 16, 619. https://doi.org/10.3390/rs16040619
- Milinevsky, G., Evtushevsky, O., Klekociuk, A., Wang, Y., Grytsai, A., Shulga, V., & Ivaniha, O. (2020). Early indications of anomalous behaviour in the 2019 spring ozone hole over Antarctica. International Journal of Remote Sensing, 41, 7530–7540. https://doi.org/10.1080/2150704X.2020.1763497
- Mukhtarov, P., Miloshev, N., & Bojilova, R. (2023). Stratospheric warming events in the period January–March 2023 and their impact on stratospheric ozone in the Northern Hemisphere. Atmosphere, 14, 1762. https://doi.org/10.3390/atmos14121762
- Rao, J., Garfinkel, C. I., White, I. P., & Schwartz, C. (2020). The Southern Hemisphere minor sudden stratospheric warming in September 2019 and its predictions in S2S Models. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 125(14), e2020JD032723. https://doi.org/10.1029/2020JD032723
- Rhodes, C. T., Limpasuvan, V., & Orsolini, Y. (2023). The composite response of traveling planetary waves in the middle atmosphere surrounding sudden stratospheric warmings through an overreflection perspective. Journal of Atmospheric Sciences, 80, 2635–2652. https://doi.org/10.1175/JAS-D-22-0266.1
- Safieddine, S., Bouillon, M., Paracho, A.-C., Jumelet, J., Tencé, F., Pazmino, A., Goutail, F., Wespes, C., Bekki, S., Boynard, A., Hadji-Lazaro, J., Coheur, P.-F., Hurtmans, D., & Clerbaux, C. (2020). Antarctic ozone enhancement during the 2019 sudden stratospheric warming event. Geophysical Research Letters, 47(14), e2020GL087810. https://doi.org/10.1029/2020GL087810
- Shen, X., Wang, L., Osprey, S., Hardiman, S. C., Scaife, A. A., & Ma, J. (2022). The life cycle and variability of Antarctic weak polar vortex events. Journal of Climate, 35, 2075–2092. https://doi.org/10.1175/JCLI-D-21-0500.1
- Siddaway, J., Klekociuk, A., Alexander, S. P., Grytsai, A., Milinevsky, G., Dargaville, R., Ivaniha, O., & Evtushevsky, O. (2020). Assessment of the zonal asymmetry trend in Antarctic total ozone column using TOMS measurements and CCMVal-2 models. Ukrainian Antarctic Journal, 2, 50–58. https://doi.org/10.33275/1727-7485.2.2020.652
- Solomon, S. (1988). The mystery of the Antarctic Ozone “Hole”. Reviews of Geophysics, 26(1), 131–148. https://doi.org/10.1029/RG026i001p00131
- Stolarski, R. S. (1988). The Antarctic ozone hole. Scientific American, 258(1), 30–37. https://doi.org/10.1038/scientificamerican0188-30
- Varotsos, C. (2002). The southern hemisphere ozone hole split in 2002. Environmental Science and Pollution Research, 9, 375–376. https://doi.org/10.1007/BF02987584
- Varotsos, C. A., Cracknell, A. P., & Tzanis, C. (2012). The exceptional ozone depletion over the Arctic in January–March 2011. Remote Sensing Letters, 3(4), 343–352. https://doi.org/10.1080/01431161.2011.597792
- Varotsos, C. A., & Tzanis, C. (2012). A new tool for the study of the ozone hole dynamics over Antarctica. Atmospheric Environment, 47, 428–434. https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2011.10.038
- Varotsos, C. A., & Zellner, R. (2010). A new modeling tool for the diffusion of gases in ice or amorphous binary mixture in the polar stratosphere and the upper troposphere. Atmospheric Chemistry and Physics, 10, 3099-3105. https://doi.org/10.5194/acp-10-3099-2010
- Vincent, R. A., Kovalam, S., Reid, I. M., Murphy, D. J., & Klekociuk, A. (2022). Southern hemisphere stratospheric warmings and coupling to the mesosphere-lower thermosphere. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 127(15), e2022JD036558. https://doi.org/10.1029/2022JD036558
- Wang, X., Randel, W., Zhu, Y., Tilmes, S., Starr, J., Yu, W., Garcia, R., Toon, O. B., Park, M., Kinnison, D., Zhang, J., Bourassa, A., Rieger, L., Warnock, T., & Li, J. (2023). Stratospheric climate anomalies and ozone loss caused by the Hunga Tonga-Hunga Ha’apai volcanic eruption. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 128, e2023JD039480. https://doi.org/10.1029/2023JD039480
- Wang, Y., Shulga, V., Milinevsky, G., Patoka, A., Evtushevsky, O., Klekociuk, A., Han, W., Grytsai, A., Shulga, D., Myshenko, V., & Antyufeyev, O. (2019). Winter 2018 major sudden stratospheric warming impact on midlatitude mesosphere from microwave radiometer measurements. Atmospheric Chemistry and Physics, 19, 10303–10317. https://doi.org/10.5194/acp-19-10303-2019
- Western, L. M., Vollmer, M. K., Krummel, P. B., Adcock, K. E., Crotwell, M., Fraser, P. J., Harth, C. M., Langenfelds, R. L., Montzka, S. A., Mühle, J., Oram, D. E., Reimann, S., Rigby, M., Vimont, I., Weiss, R. F., Young, D., & Laube, J. C. (2023). Global increase of ozone-depleting chlorofluorocarbons from 2010 to 2020. Nature Geoscience, 16(4), 309–313. https://doi.org/10.1038/s41561-023-01147-w
- White, I. P., Garfinkel, C. I., Cohen, J., Jucker, M., & Rao, J. (2021). The impact of split and displacement sudden stratospheric warmings on the troposphere. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 126, e2020JD033989. https://doi.org/10.1029/2020JD033989
- WMO. (1978). Commission for Atmospheric Sciences, Abridged final report of the seventh session. Manila, 27 February – 10 March (WMO-No. 509). Commission for Atmospheric Sciences. https://library.wmo.int/records/item/35601-commission-for-atmospheric-sciences?offset=1