60 років договору про Антарктику: знаковий ювілей, рівновіддалений від визначальних 1991 та 2048 років

Анотація

Мета. Метою цього повідомлення є узагальнення основних досягнень та визначення політико-правових викликів, що постають перед режимом регіонального управління Антарктикою у світлі 60-ї річниці підписання Договору про Антарктику. Методи. Порівняльний аналіз наукових праць з цього питання, а також тлумачення правових норм пам’ятних декларацій, ухвалених протягом останнього десятиліття офіційними делегаціями Сторін Договору про Антарктику та уповноваженими представниками. Результати. Система Договору про Антарктику вважається одним з найуспішніших і надійних міжнародно-правових режимів, першою добре розвиненою інституцією, яка забезпечила управління всіма видами людської діяльності у масштабі цілого континенту, що охоплює майже 10% поверхні Землі. Мирне використання, міжнародне наукове співробітництво та охорона навколишнього середовища Антарктики, включаючи раціональне використання морських ресурсів Південного океану, складають три основні елементи, які продовжують бути наріжними каменями Системи Договору про Антарктику (СДА). Незважаючи на те, що Сторони Договору про Антарктику головним чином зосереджуються на двох питаннях (зміна клімату та туризм), СДА наразі стикається з низкою інших політичних та правових викликів, таких як гетерогенність країн-членів СДА, інтер-
націоналізація управління Антарктикою, невирішені питання юрисдикції та висунутих в односторонньому порядку територіальних претензій на суверенітет Антарктики, включаючи питання розмежування континентального шельфу у Південному океані, а також зростання та диверсифікація комерційних видів діяльності, пов’язаних з використанням антарктичних ресурсів – незаконний, незареєстрований та нерегульований морський промисел та біологічна розвідка тощо. Висновки. Нинішній 60-річний ювілей СДА припадає на найбільш стабільний період свого розвитку першої половини ХХІ століття, і є рівновіддаленим від визначальних 1991 та 2048 років, що стосуються заборони видобутку мінеральних ресурсів в Антарктиці та можливого механізму її перегляду відповідно. Тому зараз слушний час для посилення міжнародних зусиль, зокрема взаємодії між урядовими та законодавчими органами Сторін Договору про Антарктику, задля завчасного вирішення найважливішої проблеми, що чинять тиск на СДА та породжують нові виклики. Також зараз слушний час для перегляду національних стратегічних інтересів і пріоритетів в Антарктиці та визначення чіткого бачення політичної ролі України у сучасному міжнародно-правовому режимі Антарктики.