Український антарктичний журнал

№ 14 (2015): Український антарктичний журнал
Articles

Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка

PDF
  • О.І. Цирюк,
  • Т.В. Берегова
О.І. Цирюк
Навчально-науковий центр «Iнститут бiологiї» Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, Київ 01601, Україна
Т.В. Берегова
Навчально-науковий центр «Iнститут бiологiї» Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, Київ 01601, Україна
DOI: https://doi.org/10.33275/1727-7485.14.2015.191
Опубліковано December 31, 2015
Як цитувати
Цирюк, О., & Берегова, Т. (2015). Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка. Український антарктичний журнал, (14), 185-188. https://doi.org/10.33275/1727-7485.14.2015.191
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Анотація

У роботi дослiджено вплив агонiстiв ядерних рецепторiв активаторiв  пролiферацiї  пероксисом типу гамма (PPARγ) меланiну та пiоглiтазону на секреторну функцiю шлунка у щурiв в умовах тривалої гiпоацидностi шлункового соку, викликаної 28-денним введенням блокатору Н+-К+- АТФази омепразолом. У результатi проведених дослiджень було встановлено, що введення протягом 28 днiв блокатору Н+-К+- АТФази призводить до зростання секрецiї гiдрохлоридної кислоти шлунком внаслiдок розвитку гiпергастринемiї. Активацiя (PPARγ) пiоглiтазоном та меланiном в умовах розвитку експериментальної гiпергастринемiї запобiгас виникненню гiпepтpoфiї слизової оболонки шлунку та знижує дебiт базальної шлукової секрецiї у щурiв.

PDF

Посилання

  1. Berehova, T.V., Tsyriuk, O.I., Voronina, O.K. et al. (2008). Strukturno-funktsionalni zminy v shlunku, vyklykani tryvaloiu hiperhastrynemiieiu, ta poshuk metodiv yikh profilaktyky [Structure and function changes in the stomach induced by long-term hypergastrinemia ]. Tezy dopovidei IY Mizhnarodnoi Konferentsii “Psykholofiziolohichni ta vistseralni funktsii v normi i patolohii”, prysviachenoi 90-richchiu vid dnia narodzhennia P. H. Bohacha, 43-44.
  2. Glancz, S. (1998). Mediko-biologicheskaya statistika [Medico-bological statistics]. Moscow, Praktika.
  3. Yevropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnykh ta inshykh naukovykh tsilei. [European convention on the protection of vertebrates used for research and other scientific aims] V kn. Murzin, O.B. Posibnyk do praktychnykh zaniat z fiziolohii liudyny. D.: Vydavnytstvo Dnipropetrovskoho universytetu, 2004. 135-148.
  4. Chyzhanska, N.V., Berehova, T.V., & Tsyriuk, O.I. (2005). Pro uchast oksydu azotu v tsytoprotektornii dii melaninu na slyzovu obolonku shlunka [On the involvement of nitrogen in the cytoprotectory action of melanin on the stomach mucose layer]. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 3, 56-59.
  5. Ghosh, M.N., & Shild, H.O. (1958). Continuous recording of acid gastric secretion in the rat. British Journal of Pharmacology, 13-14.
  6. Harris, S.G. & Phipps, R.P. (2001). The nuclear receptor PPAR gamma is expressed by mouse T lymphocytes and PPAR gamma agonists induce apoptosis. European Journal of Immunology, 1098-1105.
  7. Jalving, M., Koornstra, J.J., Wesseling, J. et al. (2006). Increased risk of fundic gland polyps during long-term proton pump inhibitor therapy. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 24(9), 1341-1348.
  8. Jianu, C.S., Fossmark, R., Viset, T. et al. (2012). Gastric carcinoids after long-term use of a proton pump inhibitor. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 36(7), 644-649.
  9. Johnson, A.G., Jick, S.S., Perera, D.R. et al. (1996). Histamine-2 receptor antagonists and gastric cancer. Epidemiology, 7(4), 434-436.
  10. Konturek, P.C., Brzozowski, T., & Kania, J. (2003). Pioglitazone, a specific ligand of peroxisome proliferator-activated receptor-gamma, accelerates gastric ulcer healing in rat. European Journal of Pharmacology, 3, 213-220.
  11. Plonska, P., & Grabacka, M. (2006). Melanin synthesis in microorganisms - biotechnological and medical aspects. Acta Biochimica Polonica, 53(3), 429-443.
  12. Sertznig, P. (2007). Present concepts and future outlook: Function of peroxisome proliferators-activated receptors (PPARs) for pathogenesis, progression, and therapy of cancer. Journal of Cell Biology, 212, 1-12.
  13. Yang, XY, Wang, LH, Chen, T. et al. (2000). Activation of human T lymphocytes is inhibited by peroxisome proliferator activated receptor gamma (PPARgamma) agonists. PPARgamma coassociation with transcription factor NFAT. Journal of Biological Chemistry, 275, 4541-4544.