Український антарктичний журнал

№ 13 (2014): Український антарктичний журнал
Articles

Використання хімічних маркерів у дослідженнях антарктичних екосистем гори Демарія

Л. В. Чепелєва
Інститут хімії
З. О. Сізова
Інститут хімії
Г. Д. Юхно
Інститут хімії
С. Ю. Утєвський
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 61022, м. Харків, Україна
Ю. Г. Гамуля
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 61022, м. Харків, Україна
А. Ю. Утєвський
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 61022, м. Харків, Україна
О. Д. Рошаль
Інститут хімії
Опубліковано December 17, 2014
Як цитувати
Чепелєва, Л. В., Сізова, З. О., Юхно, Г. Д., Утєвський, С. Ю., Гамуля, Ю. Г., Утєвський, А. Ю., & Рошаль, О. Д. (2014). Використання хімічних маркерів у дослідженнях антарктичних екосистем гори Демарія. Український антарктичний журнал, (13), 231-241. https://doi.org/10.33275/1727-7485.13.2014.231

Анотація

Дослідження присвячено проблемі використання хімічних маркерів для вивчення та опису екосистем. В якості хімічних маркерів використано фотосинтетичні пігменти – каротиноїди і хлорофіли, а також ґрунтові полімери – гумінові, фульвінові кислоти та їх солі. Вивчено кореляцію між концентраціями даних маркерів у пробах і показниками «загального азоту» та зольністю. Комплексний хімічний аналіз було проведено для дев’яти проб, зібраних на екологічному профілі, закладеному на схилі гори Демарія Антарктичного півострова між висотами 47 і 408 м над рівнем моря. Показано, що у примітивних екосистемах, подібних до антарктичних, вміст каротиноїдів і хлорофілів корелює із загальною кількістю фітомаси і біомаси в цілому. Сумарна кількість гумінових і фульвінових кислот може бути використана для оцінки кількості органічної речовини у ґрунтах. Співставлення концентрації фотосинтетичних пігментів та «загального азоту» дозволяє встановити співвідношення біогенного азоту фітомаси та продуктів життєдіяльності фауни.

Посилання

  1. Briand, F., & Cohen, J.E. (2013). Environmental Correlates of Food Chain Length. Science, 238(12), 956–960.
  2. Elser, J.J., & Urabe, J. (1999). The stoichiometry of consumer-driven nutrient recycling: Theory, observations, and consequences. Ecology, 80(3), 735–751.
  3. Brown, J.H., Gillooly, J.F., Allen, A.P., Savage, V.M., & West, G.B. (2004). Toward a Metabolic Theory of Ecology. Ecology, 85(7), 1771–1789.
  4. Smil, V. (1997). Cycles of Life: Civilization and the Biosphere. Scientific American Library, New York.
  5. Harper, J.L., & Hawksworth, D.L. (1995). In: Biodiversity. Measurement and estimation. Ed. D.L. Hawksworth. Chapman & Hall, London.
  6. World Atlas of Biodiversity: Earth Living Ressources in the 21th Century. (2002). UNEP World Conservation Monitoring Centre, Universty of California Press, London.
  7. Field, Ch.B., Behrenfeld, M.J., Randerson, J.T., & Falkowski, P. (1998). Primary Production of the Biosphere: Integrating Terrestrial and Oceanic Components. Science, 281(7), 237–240.
  8. Roshal, A.D., Krasnopiorova, A.P., Dyky, I.V., Sizova, Z.A., Yukhno, G.D., Shmyrov, D.V., Gamulya, Yu.G., & Utevsky, A.Yu. (2013). Primitive soils of the Mount Demaria (Graham Land, Antarctic Peninsula): morphology, mineral composition, vertical distribution. Ukrainian Antarctic Journal, 12, 265–281.
  9. Cogdell, R.J. (1978). Carotenoids in Photosynthesis. Phil. Trans. R. Soc. Lond. B, 284(1002), 569–579.
  10. Cazzonelli, Ch.I. (2011). Carotenoids in nature: insights from plants and beyond. Functional Plant Biology, 38, 833–847.
  11. Moss B. Studies on the Degradation of Chlorophyll a and Carotenoids in Freshwaters // New Phytologist.-V. 67, No. 1, 1968, P. 49–59.
  12. Kleppel G.S., Pieper R.E. Phytoplankton pigments in the gut contents of planktonic copepods from coastal waters off southern California. Mar. Biol., v.78, (1984), P.193–198.
  13. Stevenson, F.J. (1994). Humus Chemistry: Genesis, Composition, Reactions. John Wiley & Sons.
  14. Piccolo, A. (2002). The Supramolecular structure of humic substances. A novel understanding of humus chemistry and implications in soil science. Advances in Agronomy, 75, 57–134.
  15. Spectra Data Lab. Spectra treatment software. (2008). V.N. Karazin National University. Kharkov.
  16. Savchenko, I.A., Korneeva, I.N., Plaksin, G.V., Luksha, E.A., & Goncharov, D.S. (2013). Novy`j podxod k resheniyu problemy` standartizacii guminovy`x kislot [A novel approach to solving the problem of standardization of the gumin acids]. Sovremenny`e problemy` nauki i obrazovaniya, 3.
  17. Kuxarsiko, T.A. (1971). Okislenny`e v plastax bury`e i kamenny`e ugli [Oxidized in strata brown and hard coals]. Moscow.