Український антарктичний журнал

№ 10-11 (2012): Український антарктичний журнал
Articles

Географічний градієнт генетичного поліморфізму Deschampsіa antarctіca Desv. із Прибережної Антарктики

І. О. Андрєєв
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
Р. А. Волков
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці
І. А. Козерецька
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
І.Ю. Парнікоза
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
К. В. Спірідонова
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
С. С. Кир’яченко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
Д. М. Майданюк
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ
Біографія
В. А. Кунах
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ
Опубліковано December 31, 2012
Ключові слова
  • Deschampsіa antarctіca,
  • RAPD-аналіз,
  • ВТС рДНК,
  • Прибережна Антарктика
Як цитувати
Андрєєв, І. О., Волков, Р. А., Козерецька, І. А., Парнікоза, І., Спірідонова, К. В., Кир’яченко, С. С., Майданюк, Д. М., & Кунах, В. А. (2012). Географічний градієнт генетичного поліморфізму Deschampsіa antarctіca Desv. із Прибережної Антарктики. Український антарктичний журнал, (10-11), 282-288. https://doi.org/10.33275/1727-7485.10-11.2012.308

Анотація

З метою вивчення генетичного поліморфізму D. antarctіca Desv. та філогенетичних зв’язків між рослинами Антарктики та з-поза її меж проведено RAPD-аналіз та порівняльний аналіз послідовностей ділянки ВТС1-2 рДНК. Вивчено 15 зразків з двох регіонів – з о-ва Кінг-Джордж та о-вів району Аргентинського архіпелагу. Результати RAPD-аналізу свідчать про диференціацію досліджених популяцій на молекулярно-генетичному рівні та існування географічного градієнту генетичного поліморфізму D. antarctіca в Прибережній Антарктиці зі зниженням цього показника в напрямі з півночі на південь. Аналіз послідовності ділянки ВТС1-2 рДНК показав присутність в антарктичних популяціях кількох варіантів, що відрізняються специфічними мутаціями від рослин, які зростають за межами Антарктики.

Посилання

  1. Parnikoza, I., Smykla, Ye., Kozeretska, I. et al. (2009). Osoblyvosti antarktychnoi travianystoi tundry v umovakh dvokh riznykh ekolohichnykh hradiientiv [Specifics of Antarctic herbaceous tundra in the conditions of two different ecological gradients]. Visnyk Ukr. tov-va henetykiv i selektsioneriv, 7(2), 218-226.
  2. Parnikoza, I., Ivanets, V., Dykyi, I. et al. (2011). Dominikanskyi martyn yak potentsiinyi perenosnyk kliuchovykh komponentiv nazemnykh ekosystem u pryberezhnii Antarktytsi [Larus dominicanus as a potential carrier of key components of terrestrial ecosystems in the maritime Antarctic]. Antarktyka i hlobalni systemy Zemli: novi vyklyky ta perspektyvy. V Mizhn. Antarktychna konf. (Kyiv, Ukraine, 17-19 May 2011). Kyiv, 2011. - pp. 232-233.
  3. Spiridonova, E., Adnof, D., Andreev, I. et al. (2007). Stabil`nost` genoma vy`sokoproduktivnoj kletochnoj linii K-27 Rauwolfia serpentina Benth. pri izmenenii uslovij vy`rashhivaniya [Stability of the genome of the highly productive Rauwolfia serpentina cell line K-27 when changing culture conditions]. Biopolymers and Cells, 23(2), 86-92.
  4. Kozeretska, I., Parnikoza, I., Mustafa, O. et al. (2010). Development of Antarctic herb tundra vegetation near Arctowski station, King George Island. Polar Science, 3, 254-261.
  5. Marsz, A. (2001). The origin and classification of ice free areas ("oases") in the region of the Admiralty Bay (King George Island, The South Shetland Islands, West Antarctica). In P. Prosek et al. (Eds.), Ecology of the Antarctic Coastal Oasis. Brno, Masaryk University, 7-18.
  6. Parnikoza, I., Kozeretska, I., & Kunakh, V. (2011). Vascular plants of the Maritime Antarctic: Origin and adaptation. American Journal of Plant Science, 2, 381-395.
  7. Parnikoza, I., Miryuta, N., Maidanyuk, D. et al. (2007). Habitat and leaf cytogenetic characteristics of Deschampsia antarctica Desv. in the Maritime Antarctica. Polar Science, 1, 121-128.
  8. Schluter, P., & Harris, S. (2006). Analysis of multilocus fingerprinting data sets containing missing data. Mol. Ecol. Notes, 6, 569-572.
  9. Sugden, D., & Clapperton, C. (1977). The maximum ice extent on island groups in the Scotia Sea Antarctica. Quarternary Research, 7(2), 268-282.
  10. Swofford, D. (2002). PAUP*: Phylogenetic analysis using parsimony (*and other methods). Version 4. Champaign, Illinois: National Illinois History Survey.
  11. Torres-Melado, G., Jana, R., & Casanova-Katny, M. (2011). Antarctic hairgrass expansion in the South Shetland archipelago and Antarctic Peninsula revisited. Polar Biol., 34, 1679-1688.
  12. Vera, M.L. (2011). Colonization and demographic and demographic structure of Deschampsia antarctica and Colobanthus quitensis along an altitudinal gradient on Livingston Island, South Shetland Islands, Antarctica. Polar Res., 30, 7146.
  13. White, T., Bruns, T., Lee, S. et al. (1990). Amplification and direct sequencing of fungal ribosomal RNA genes for phylogenetics. In M. Innis, D. Gelfand, J. Sninsky, & T. White (Eds.), PCR protocols: a guide to methods and applications. San Diego, Academic Press. pp. 315-322.
  14. Wouw van de, M.J., Dijk van, P.J., Huiskes, A.H.L. (2008). Regional genetic diversity patterns in Antarctic hairgrass (Deschampsia antarctica Desv.). Journal of Biogeography, 35, 365-376.
  15. Smith, R.I.L. (1984). Terrestrial Plant Biology of the Sub-Antarctic and Antarctic. In R.M. Laws (Ed.), Antarctic Ecology, 1, 61-162. London, Academic Press.