Український антарктичний журнал

№ 8 (2009): Український антарктичний журнал
Articles

Природа особливого природного положення Антарктиди

PDF
  • Н. І. Павленкова
Н. І. Павленкова
Інститут фізики Землі РАН, Москва
DOI: https://doi.org/10.33275/1727-7485.8.2009.437
Опубліковано December 16, 2009
Як цитувати
Павленкова, Н. І. (2009). Природа особливого природного положення Антарктиди. Український антарктичний журнал, (8), 101-107. https://doi.org/10.33275/1727-7485.8.2009.437

Анотація

Дві специфічні структурні особливості характерні для континенту Антарктида. Це - його розміщення на Південному полюсі, строго симетрично відносно Арктичного океану, і наявність довкола континенту кільця океанічних рифів, з відгалуженнями серединно-океанічних хребтів. Формування цих регулярних структурних особливостей важко узгодити з хаотичним рухом літосферних плит, але може бути достатньо строго описане з позиції пропонованої автором ротаційно-флюїдної концепції. Згідно цієї концепції існує два головні джерела енергії глобальної геодинаміки: дегазація Землі (флюїдна адвекція) та зміни в характері її обертання. Виокремлюють три основні стадії розвитку тектоносфери. В археї та протерозої кілька великих континентів сформувалися в Південній півкулі, за палеомагнітними даними. За геохімічними даними відомо, що формування континентальної літосфери відбувається з мантійної речовини, насиченої флюїдами, отже в цей час максимальний потік глибинних флюїдів був у Південній півкулі. Утворення потужної континентальної літосфери мало призвести до асиметрії планети й відносного зміщення центрів мас земних сфер. Для відновлення рівноваги у палеозої почалося обертання мантії довкола ядра та переміщення континентальних мас на північ. Але це переміщення створило нову неврівноважену систему. В результаті в мезозої почалося розширення Південної півкулі. Це розширення призвело до формування регулярної системи серединно-океанічних хребтів, що оточують Антарктиду кільцем. На останній стадії розвитку відновлення балансу мас відбувається за рахунок континенту Антарктиди в Південній півкулі та руйнування земної кори Арктики.

PDF

Посилання

  1. Avsyuk, Yu.N. (1996). Tidal forces and natural processes. M: UIPE of the Russian Academy of Science. (In Russian).
  2. Barkin, Yu.V. (2002). To an explanation endogenous activity of planets and satellites: the mechanism and the nature of its cyclicity // Degassing of the Earth: geodynamics, geofluids, oil, gas. Materials of the international conference of memory of academician P.N.Krapotkina, 20-24 May, 2002, Moscow. pp. 18-21. (In Russian).
  3. Dziewonski, A.M., & Anderson, D.L. (1984). Seismic tomography of the earth's interior. American Scientist, 72, 483-494.
  4. Gilat, A. & Vol, A. (2005). Primordial hydrogen-helium degassing, an overlooked major energy source for internal terrestrial processes. HAIT Journal of Science and Engineering B, 2(1-2), 125-167
  5. Gossler, J., & Kind, R. (1996). Seismic evidence for very deep roots of continents. Earth and Planetary Science Letter, 138, 1-13.
  6. Letnikov, F.A. (2000). Fluids mode of the endogenous processes in the continental lithosphere and problems of metalgenesis. In: D.V.Runkvist (Ed.), Problems of global geodynamics, GEOS, 204-224. (In Russian).
  7. Luts, B.G. (1980). Geochemistry of oceanic and continental magmatism. (In Russian).
  8. Marakushev, A.A. (1999). Origin of the Earth and of its endogenous activity. Moscow, Nedra.
  9. Pavlenkova, N.I. (2005). Fluids-rotation conception of global geodynamics. Bull.Soc. Geol. It., Volume Speciale 5, 9-22.
  10. Sivorotkin, V.M. (2002). Deep degassing of the Earth and global accidents. Moscow, Open Company "Geoinformcentre". (In Russian).
  11. Storetvedt, K. (1997). Our evolving planet: Earth history in new perspective. Bergen, Norway, Alma Mater.