Український антарктичний журнал

№ 3 (2005): Ukrainian Antarctic Journal
Articles

Біохімічні основи оцінки стадії продуктивно-деструктивної сукцесії мікропланктону вод протоки Брансфiлда (Західна Антарктика) на початку осіннього сезону 2002 р.

О. О. Сисоєв
Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь
І. В. Сисоєва
Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь
Опубліковано December 15, 2005
Як цитувати
Сисоєв, О. О., & Сисоєва, І. В. (2005). Біохімічні основи оцінки стадії продуктивно-деструктивної сукцесії мікропланктону вод протоки Брансфiлда (Західна Антарктика) на початку осіннього сезону 2002 р. Український антарктичний журнал, (3), 108-114. https://doi.org/10.33275/1727-7485.3.2005.575

Анотація

Для оцінки продуктивності району, що вивчається, одним із найважливіших елементів інформації про систему є уявлення про стадію продуктивно-деструктивної сукцесії мікропланктону. Виходячи з того, що головною ознакою системи, що розвивається, є автотрофна домінанта і високий фізіологічний статус, автори пропонують для оцінки стадії сукцесії використовувати показники аденилатного енергетичного заряду та індекс на основі співвідношення АТФ і хлорофіла α.  За результатами аналізу мікропланктону протоки Брансфiлда виявлено різке розмежування вод полігону за стадіями розвитку продуктивної сукцесії. У той час, як в північно-західній частині полігону продуктивна сукцесія пройшла стадію піку розвитку і очевидна тенденція до зниження продуктивності, у південній частині полігону відмічені ознаки ранньої стадії сукцесії з високим продуктивним потенціалом. Причиною такого просторово-часового розмежування у розвитку системи, на думку авторів, може бути тривалий льодостав у південній частині полігону. Запропоновані методи біохімічної оцінки продуктивно-деструктивної стадії сукцесії особливо зручні при застосуванні для вод на високих широтах, де продуктивна сукцесія має єдиний річний пік розвитку.

Посилання

  1. Amblard, C., Adiwilaga, E.M., & Devaux, J. (1988). Adenine nucleotides and phytoplanktonic primary production in two lakes in France. Int. Rev. Gesamt. Hydrobiol., 73(2), 191-211.
  2. Atkinson, D.E. (1968). The energy charge of the adenylate pools as a regulatory parameter. Interaction with feedback modifiers - Biochemistry, 7(11), 4030-4034.
  3. Berdalet, E., Vaque, D., Arin, L. et al. (1997). Hydrography and biochemical indicators of microplankton biomass in the Bransfield Strait (Antarctica) during January 1994. POLAR-BIOL., 17(1), 31-38.
  4. Chapman, A.G., Fall, L., & Atkinson, D.E. (1971). Adenylate energy charge in Escherichia coli during growth and starvation. J. Bacteriol., 108, 1072-1086.
  5. Chiaduani, G., & Pagnotta, R. (1978). Ratio ATP/chlorophyll as index of river's water quality. Verh. Internat. Verein. Limnol., 20, 1897-1901.
  6. Holm-Hansen, O., & Booth, C.R. (1966). The measurement of adenosine triphosphate in the Ocean and its ecological significance. Limnol. Oceanogr., 11(4), 510-519.
  7. Jeffrey, S.W., & Humphrey, G.F. (1973-1974). New spectrophotometric equations for determining chlorophylls a, b, and c2 in algae, phytoplankton and higher plants. Annual Report 1973-1974. P. 6-8.
  8. Karl, D.M. (1980). Cellular nucleotide measurements and applications in microbial ecology. Microbiol. Rev., 44, 739-796.
  9. Karl, D.M., Holm-Hansen, O., Taylor, G.T. et al. (1991). Microbial biomass and productivity in the western Bransfield Strait, Antarctica during 1986-87 austral summer. Deep Sea Res., 38(8/9), 1029-1055.
  10. Sysoeva, I.V., Sysoev, A.A., Popova, A.F., & Kemp, R.B. (2002). The adenilate energy charge in marine microplankton under different level pollution by oil products and the stage of seasonal succession. International Journal on Algae, 4(3), 117-124.
  11. Kozlova, O.G. (1964). Diatomovye vodorosli Indiyskogo i Tihookeanskogo sektorov Antarktiki [Diatome algae of the Indian and Pacific sectors of the Antarctica]. Moscow, Nauka. (In Russian)
  12. Odum, Yu. (1986). Ekologia [Ecology]. V. 2, p. 167. Moscow, Mir.