Український антарктичний журнал

№ 1 (2003): Український антарктичний журнал
Articles

Оцінка швидкості седиментації завислої речовини поверхневого шару водяної товщі протоки Брансфілд (західна Антарктика) з використанням торія-234 як природного радіотрасера

PDF
  • С. Б. Гулін,
  • Е. З. Самишев,
  • М. О. Стокозов,
  • О. О. Сисоєв
С. Б. Гулін
Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь
Е. З. Самишев
Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь
М. О. Стокозов
Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь
О. О. Сисоєв
Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь
DOI: https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2003.616
Опубліковано December 15, 2003
Як цитувати
Гулін, С. Б., Самишев, Е. З., Стокозов, М. О., & Сисоєв, О. О. (2003). Оцінка швидкості седиментації завислої речовини поверхневого шару водяної товщі протоки Брансфілд (західна Антарктика) з використанням торія-234 як природного радіотрасера. Український антарктичний журнал, (1), 30-36. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2003.616

Анотація

Проведено виміри вмісту завислої і розчиненої форми природного радіонукліда 234Th у поверхневому шарі водяної товщі протоки Брансфілд. Виявлений дефіцит концентрації сумарного торію-234 у порівнянні з його довгоживучим материнським радіонуклідом – ураном-238 дозволив одержати кількісні оцінки швидкості седиментації завислої речовини з фотичної зони. Найбільша інтенсивність седиментаційних процесів виявлена в зоні взаємодії водяних мас, що надходять з моря Белінсгаузена і моря Уедела. Сумарний потік суспензії з верхньої 150-метрової товщі води склав приблизно 2.2 г·м-2·доб-1 у східній частині протоки і 3.1 г·м-2·доб-1 у її західній акваторії. Середній час перебування завислих часток у 150-метровій товщі склав приблизно 105-120 діб, що відповідає тривалості весняно- літнього періоду, коли поверхня протоки звільняється від льоду, який перешкоджає розвитку фітопланктону. 

PDF

Посилання

  1. Gulin, S.B., Polikarpov, G.G., Yegorov, V.N. et al. (1995). Izuchenie sedimentatsionnogo vynosa vzveshennogo veschestva, biogennyh elementov i zagriazniaiushih veshestv iz poverhnostnogo sloia vody Chernogo Moria v peiod s 1992 po 1994 gg. [Studying the sedimentation carryover of the suspended matter, biogenic elements and pollutants from the surface layer of the Black Sea in 1992-1994]. Geohimia, 4(6), 863-873. [In Russian]
  2. Polikarpov, G.G., & Yegorov, V.N. (1986). Morskaia dinamicheskaia radiohemoekologia [Marine dynamic radiochemoecology]. Moscow, Energoatomizdat. [In Russian]
  3. Samyshev, E.Z. (1991). Antarkticheskii kril' i struktura planktonnogo soobschestva v yego areale [Antarctic krill and the structure of planktonic community in its range]. Moscow, Nauka. [In Russian]
  4. Barcena, M.A., Isla, E., Plaza, A. (2002). Bioaccumulation record and paleoclimatic significance in the western Bransfield Strait. The last 2000 years. Deep Sea Res. II, 49, 935-950.
  5. Buessler, K.O. (1991). Do upper-ocean sediment traps provide an accurate record of particle flux? Nature, 353, 420-423.
  6. Buessler, K.O., Benitez-Nelson, C., Rutgers van der Loeff, M. et al. (2001). An intercomparison of small- and large-volume techniques for thorium-234 in seawater. Marine Chemistry, 74(1), 15-28.
  7. Chen, J.H., Edwards, R.L., & Wasserburg, G.J. (1986). 238U, 234U and 232Th in seawater. Earth and Planetary Science Letters, 80, 241-251.
  8. Cochran, J.K., Buessler, K.O., Bacon, M.P. et al. (2000). Short-lived thorium isotopes (234Th, 228Th) as indicators of POC export and particle cycling in the Ross Sea, Southern Ocean. Deep-Sea Research II, 47(15-16), 3451-3490.
  9. DeMaster, D.J., Nelson, T.M., Nittrouer, C.A. et al. (1987). Biogenic silica and organic carbon accumulation in modern Bransfield Strait sediments. Antarctic Journal of the United States, 22, 108-110.
  10. Dunbar, R.B. (1984). Sediment trap experiments on the Antarctic continental margin. Antarctic Journal of the United States, 19, 70-71.
  11. Gulin, S.B. (2000). Seasonal changes of 234Th scavenging in surface water across the western Black Sea: an implication of the cyclonic circulation patterns. Journal of Environmental Radioactivity, 51(3), 7-19.
  12. Honjo, S. (1980). Material fluxes and modes of sedimentation in the mesopelagic and bathypelagic zones. Journal of Marine Research, 38, 53-97.
  13. Honjo, S. (1990). Particle fluxes and modern sedimentation in the polar oceans. In: W.O. Smith (Ed.), Polar Oceanography, Part B: Chemistry, Biology and Geology. New York, Academic Press. pp. 687-739.
  14. Huntley, M., Karl, D.M., Niiler, P. et al. (1991). Research on Antarctic Ecosystem Rates (RACER): an interdisciplinary field experiment. Deep-Sea Research, 38, 911-941.
  15. Palanques, A., Isla, E., Masque, P. et al. (2002). Downward particle fluxes and sediment accumulation rates in the western Bransfield Strait: Implications of lateral transport for carbon cycle studies in Antarctic marginal seas. Journal of Marine Research, 60, 347-365.
  16. Rutgers van der Loeff, M.M., & Moore, W.S. (1999). Determination of natural radioactive tracers. In: K. Grasshoff, M. Ehrardt, K. Kremling (Eds.). Methods of Seawater Analysis. Weinheim: Verlag Chemie. Chapter 13.
  17. US GOFS. (1989). Sediment trap technology and sampling. In: G. Knuer, V. Asper (Eds.). US Global Ocean Flux Study: Planning Report №10 of the Working Group on Sediment Trap Technology and Sampling. Woods Hole (USA): WHOI.
  18. Wefer, G., Fisher, G., Futterer, D.K., & Gersonde, R. (1988). Seasonal particle flux in the Bransfield Strait, Antarctica. Deep-Sea Research, 35, 891-898.