Український антарктичний журнал

№ 1 (2021): Український антарктичний журнал
Articles

ДНК-штрих-кодування та морфологічні спостереження за трьома ліхенізованими видами грибів з острова Джеймс Росс (Антарктичний півострів)

PDF (English)
  • М. Г. Халісі,
  • М. Кахраман
М. Г. Халісі
Університет Ерджіес, м. Кайсері, 38039, Туреччина
М. Кахраман
Університет Ерджіес, м. Кайсері, 38039, Туреччина
DOI: https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2021.671
Опубліковано July 28, 2021
Ключові слова
  • Антарктика,
  • біорізноманіття,
  • Arthonia glebosa,
  • Lecanora atromarginata,
  • Lecidea tessellata
Як цитувати
Халісі, М. Г., & Кахраман, М. (2021). ДНК-штрих-кодування та морфологічні спостереження за трьома ліхенізованими видами грибів з острова Джеймс Росс (Антарктичний півострів). Український антарктичний журнал, (1), 123-148. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2021.671

Авторське право (c) 2021 Український антарктичний журнал

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Анотація

Антарктика багатьом видається дуже віддаленим, ізольованим, загадковим місцем в кінці світу, яке не згадують у звичайних розмовах. Однак враховуючи її ключову роль у глобальній кліматичній системі, що швидко нагрівається, і вклад у підйом рівня моря, що досі триває, важливість цього регіону зростає з дня на день. Зростає й інтерес у розподілі наземних організмів, що її населяють, адже використовуючи знання про біорізноманіття, можна передбачити або відслідкувати кліматичні зміни. Ліхенізовані гриби у складі піонерних угруповань покривають великі, вільні від льоду, області Антарктиди, і добре себе почувають у суворих умовах. Їм належить найбільша частка біомаси та різноманіття. Ліхенізовані гриби володіють властивістю виробляти певні захисні механізми, адаптуватися до температури й випромінювання, виживати навіть за мінімальної гідратації. З іншого боку, вони — найбільша група організмів-домінантів антарктичної рослинності, і їх адаптації до екстремальних умов — життєві форми, розмноження, адаптація — теж можна пояснити цими механізмами. Внаслідок того, що лишайники, організми-домінанти Антарктиди, вивчення їх біорізноманіття дуже важливе. Попри те, що з даного регіону відомо близько 500 видів, вважається, що різноманіття лишайників тут відоме далеко не сповна. За останні п’ять років і ми, й інші автори відзначали багато видів, раніше невідомих у регіоні або взагалі неописаних. У цій роботі, з використанням послідовностей nrITS, mtSSU та RPB1, розбирається три ліхенізовані види грибів: Arthonia glebosa, Tuck. , Lecanora atromarginata (H. Magn.) Hertel & Rambold та Lecidea tessellata Flörke, звичайні на острові Джемс Росс. У зразках лишайників вивчали морфологічні та анатомічні показники. Додатково, для визначення філогенетичного положення, наводяться послідовності nrITS та mtSSU цих трьох видів з Антарктиди та RPB1 — для Lecidea tessellata. 

PDF (English)

Посилання

  1. Aptroot, A., & Iqbal, S. H. (2010). Annotated checklist of the lichens of Pakistan, with reports of new records. Herzogia, 25(2), 211–229. https://doi.org/10.13158/heia.25.2.2010.211
  2. Baldursson, S., Torfason, H., & Kristinsson, H. (2003). Natural conditions and the conservation value of natural phenomena north of the glacier Vatnajökull - a Summary. Icelandic Ministry for the Environment, Reykjavík, Iceland.
  3. Biazrov, L. G., & Zhurbenko, M. P. (2004). New and rare lichen species from Khangai Upland (Mongolia). Botanicheskii zhurnal, 89(4), 663–667. (in Russian)
  4. Bilichenko, I. N. (2021). Landscape diversity of the Preolkhon region. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 629, 012080. https://doi.org/10.1088/1755-1315/629/1/012080
  5. Brinker, S. R. (2020). Contributions to the Ontario flora of lichens and allied fungi, with emphasis on the Great Lakes Basin. Opuscula Philolichenum, 19, 58–157.
  6. Cao, S., Zhang, F., Zheng, H., Liu, C., Peng, F., & Zhou, Q. (2018). Coccomyxa antarctica sp. nov. from the Antarctic lichen Usnea aurantiacoatra. PhytoKeys, 98, 107–115. https://doi.org/10.3897/phytokeys.98.25360
  7. Castello, M., & Nimis, P. L. (1995). A critical revision of Antarctic lichens described by C.W. Dodge. Bibliotheca Lichenologica, 57, 71–92.
  8. de Lange, P., Blanchon, D., Knight, A., Elix, J., Lucking, R., Frogley, K., Harris, A., Cooper, J., & Rolfe, J. R. (2018). Conservation status of New Zealand indigenous lichens and lichenicolous fungi, 2018. Wellington: Department of Conservation.
  9. DeBolt, A., & McCune, B. (1993). Lichens of Glacier National Park, Montana. The Bryologist, 96(2), 192–204. https://doi.org/10.2307/3243801
  10. Egea, J. M., & Rowe, J. G. (1988). Lichenological excursion in North Africa. I. Silicicolous lichens from Morocco. Collectanea Botanica, 17(1), 27–45. https://doi.org/10.3989/collectbot.1988.v17.153
  11. Freebury, C. E. (2014). Lichens and lichenicolous fungi of Grasslands National Park (Saskatchewan, Canada). Opuscula Philolichenum, 13, 102–121.
  12. Fryday, A. M. (2011). How should we deal with the Antarctic and Subantarctic taxa published by Carroll William Dodge? Opuscula Philolichenum, 9, 89–98.
  13. Gardes, M., & Bruns, T. D. (1993). ITS primers with enhanced specificity for basidiomycetes — application for the identification of mycorrhizae and rusts. Molecular Ecology, 2, 113–118. https://doi.org/10.1111/j.1365-294X.1993.tb00005.x
  14. Halıcı, M. G., & Barták, M. (2019). Sphaerellothecium reticulatum (Zopf) Etayo, a new lichenicolous fungus for Antarctica. Czech Polar Reports, 9(1), 13–19. https://doi.org/10. 5817/CPR2019-1-2
  15. Halıcı, M. G., Aksoy, A. & Kocakaya, M. (2007). Some lichens from Gaziantep, Kahramanmaraş, Kırşehir and Yozgat Provinces. Turkish Journal of Botany, 31, 161–170.
  16. Halıcı, M. G., Bartak, M., & Güllü, M. (2018). Identification of some lichenised fungi from James Ross Island (Antarctic Peninsula) using nrITS markers. New Zealand Journal of Botany, 56(3), 276–290. https://doi.org/10.1080/0028825X.2018.1478861
  17. Halıcı, M. G., Güllü, M., & Barták, M. (2017). First record of a common endolithic lichenized fungus species Catenarina desolata Søchting, Søgaard & Elvebakk. from James Ross Island (Antarctic Peninsula). Czech Polar Reports, 7(1), 11–17. https://doi.org/10.5817/CPR2017-1-2
  18. Halıcı, M. G., Kahraman, M., Kistenich, S., & Timdal, E. (2021). Toniniopsis bartakii — A new species of lichenised fungus from James Ross Island (Antarctic Peninsula). Turkish Journal of Botany, 45, 216–223. https://doi.org/10.3906/bot-2101-24
  19. Halıcı, M. G., Osmanoğlu, O. M., & Kahraman, M. (2020). A new record of lichenized fungus species for Antarctica: Peltigera castanea Goward, Goffinet & Miądl. Czech Polar Reports, 10(1), 50–58. https://doi.org/10.5817/CPR2020-1-5
  20. Hansen, E. S. (2009). A contribution to the lichen flora of Iceland. Folia Cryptogamica Estonica, 46, 45–54.
  21. Hansen, E. S. (2017). Contribution to the lichen flora of North East Greenland. V. Zackenberg and Clavering Ø area. Botanica Lithuanica, 23(1), 43–50. https://doi.org/10.1515/botlit-2017-0004
  22. Harutyunyan, S., Wiesmair, B., & Mayrhofer, H. (2011). Catalogue of the lichenized fungi in Armenia. Herzogia, 24(2), 265–296. https://doi.org/10.13158/heia.24.2.2011.265
  23. Hertel, H. (1988). 1.1 Problems in Monographing Antarctic Crustose Lichens. Polarforschung, 58(2/3), 65–76.
  24. Hofstetter, V., Miadlikowska, J., Kauff, F., & Lutzoni, F. (2007). Phylogenetic comparison of protein-coding versus ribosomal RNA-coding sequence data: A case study of the Lecanoromycetes (Ascomycota). Molecular Phylogenetics and Evolution, 44(1), 412–426. https://doi.org/10.1016/j.ympev.2006.10.016
  25. Huneck, S., Poelt, J., Ahti, T., Vitikainen, O., & Cogt, U. (1984). Zur Verbreitung und Chemie von Flechten der Mongolischen Volksrepublik. Exploration into the Biological Resources of Mongolia, 4, 51–62.
  26. Knudsen, K., & Kramer, K. A. (2007). The lichen flora of the San Jacinto Mountains: San Jacinto Wilderness Area, San Bernardino National Forest, Riverside County, California, USA. Evansia, 24(2), 42–47. https://doi.org/10.1639/0747-9859-24.2.42
  27. Kristinsson, H., Zhurbenko, M., & Hansen, E. S. (2010). Panarctic Checklist of Lichens and Lichenicolous Fungi. (Technical Report No. 20), CAFF International Secretariat. https://oaarchive.arctic-council.org/bitstream/handle/11374/1046/ACSAO-DK03_12_Lichen_Report_July_2010_Low_res.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  28. Lee, J. S., Lee, H. K., Hur, J.-S., Andreev, M., & Hong, S. G. (2008). Diversity of the lichenized fungi in King George Island, Antarctica, revealed by phylogenetic analysis of partial large subunit rDNA sequences. Journal of Microbiology and Biotechnology, 18(6), 1016–1023.
  29. Lendemer, J. C. (2010). Contributions to the lichen flora of Pennsylvania—further new and interesting reports of lichens and lichenicolous fungi. Evansia, 27(2), 47–64. https://doi.org/10.1639/0747-9859-27.2.47
  30. Matheny, P. B., Liu, Y. J., Ammirati, J. F., & Hall, B. D. (2002). Using RPB1 sequences to improve phylogenetic inference among mushrooms (Inocybe, Agaricales). American Journal of Botany, 89(4), 688–698. https://doi.org/10.3732/ajb. 89.4.688
  31. Mayrhofer, H., Czeh, D., Kobald, E.-M., & Bilovitz, P.-O. (2016). Catalogue of the lichenized and lichenicolous fungi of Kosovo. Herzogia, 29(2), 529–554. https://doi.org/10.13158/heia.29.2.2016.529
  32. McCune, B. (1997). Key to the lichen genera of the Pacific Northwest. Oregon University Press.
  33. Moniri, M. H., & Sipman, H. J. M. (2011). Lichens from three mountain sites in Khorasan provinces, Iran, including four species new to Iran. Cryptogamie, Mycologie, 32(2), 145–150. https://doi.org/10.7872/crym.v32.iss2.2011.145
  34. Obermayer, W. (2004). Additions to the lichen flora of the Tibetan region. Bibliotheca Lichenologica, 88, 479–526.
  35. Øvstedal, D., & Lewis-Smith, R. (2001). Lichens of Antarctica and South Georgia: A guide to their identification and ecology. Cambridge University Press.
  36. Øvstedal, D. O., & Lewis-Smith, R. I. (2004). Additions and corrections to the lichens of Antarctica and South Georgia. Cryptogamie, Mycologie, 25(4), 323–331.
  37. Øvstedal D. O., & Lewis-Smith, R. I. (2011). Four additional lichens from the Antarctic and South Georgia, including a new Leciophysma species. Folia Cryptogamica Estonica, 48, 65–68. Retrieved May 28, 2021, from https://ojs.utlib.ee/index.php/FCE/article/view/13634
  38. Park, C. H., Hong, S. G., & Elvebakk, A. (2018). Psoroma antarcticum, a new lichen species from Antarctica and neighbouring areas. Polar Biology, 41, 1083–1090. https://doi.org/10.1007/s00300-018-2265-x
  39. Sancho, L. G., Pintado, A., & Green, T. G. A. (2019). Antarctic studies show lichens to be excellent biomonitors of climate change. Diversity, 11(3), 42. https://doi.org/10.3390/d11030042
  40. Sancho, L., de los Ríos, A., Pintado, A., Colesie, C., Raggio, J., Ascaso, C., & Green, A. (2020). Himantormia lugubris, an Antarctic endemic on the edge of the lichen symbiosis. Symbiosis, 82(1), 49–58. https://doi.org/10.1007/s13199-020-00723-7
  41. Sklenář, P., Kovář, P., Palice, Z., Stančík, D., & Soldán, Z. (2010). Primary succession of high-altitude Andean vegetation on lahars of Volcán Cotopaxi, Ecuador. Phytocoenologia, 40(1), 15–28. https://doi.org/10.1127/0340-269X/2010/0040-0442
  42. Śliwa, L., & Olech, M. (2002). Notes on species of Lecanora (lichenized Ascomycotina) from the Antarctic. Polish Polar Research, 23(2), 117–133.
  43. Tarasova, V., Sonina, A., Androsova, V., & Stepanchikova, I. (2015). The lichens of forest rocky communities of mountain Olovgora (Arkhangelsk Region, Northwest Russia). Folia Cryptogamica Estonica, 52, 51–62. https://doi.org/10.12697/fce.2015.52.07
  44. Upreti, D. K., Nayaka, S., & Andreev, M. P. (2006). Notes on some species of the lichen genus Lecidea from India. Mycotaxon, 95, 323–330.
  45. White, T. J., Bruns, T., Lee, S., & Taylor, J. (1990). 38 — Amplification and direct sequencing of fungal ribosomal RNA genes for phylogenics. In M. A. Innis, D. H. Gelfand, J. J. Sninsky, & T. J. White (Eds.), PCR Protocols: A Guide to Methods and Applications (pp. 315–322). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-372180-8.50042-1
  46. Williston, P. (2000). Floristics and distribution patterns of lichens and bryophytes in microbiotic crusts of British Columbia’s ponderosa pine forests. In L. M. Darling (Ed.), Proceedings of a Conference on the Biology and Management of Species and Habitats at Risk, (Vol. 2, pp. 769–774), University of British Columbia.
  47. Zhurbenko, M. P. (2009). Lichenicolous fungi and lichens from the Holarctic. Part II. Opuscula Philolichenum, 7, 121–186.
  48. Zoller, S., Scheidegger, C., & Sperisen, C. (1999). PCR primers for the amplification of mitochondrial small subunit ribosomal DNA of lichen-forming ascomycetes. The Lichenologist, 31(5), 511–516. https://doi.org/10.1017/S0024282999000663.