Український антарктичний журнал

№ 16 (2017): Український антарктичний журнал
Articles

Методи вивчення динаміки деяких показників якості сну антарктичних зимівників

О. В. Шило
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків
Д. Г. Луценко
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків
К.М. Даниленко
Державна установа Національний антарктичний науковий центр МОН України, м. Київ
Г. О. Бабійчук
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків
Є. В. Моісеєнко
Державна установа Національний антарктичний науковий центр МОН України, м. Київ
Опубліковано December 29, 2017
Ключові слова
  • Антарктика,
  • зимівка,
  • сон,
  • опитувальник IDS-SR30,
  • мобільний телефон,
  • андроїд
  • ...Більше
    Менше
Як цитувати
Шило, О. В., Луценко, Д. Г., Даниленко, К., Бабійчук, Г. О., & Моісеєнко, Є. В. (2017). Методи вивчення динаміки деяких показників якості сну антарктичних зимівників. Український антарктичний журнал, (16), 188-200. https://doi.org/10.33275/1727-7485.16.2017.77

Анотація

Порушення якості сну можуть супроводжуватися десінхронозними розладами і приводити до розвитку патології, в тому числі і з боку  психофізіологічних та психічних функцій. Так у багатьох учасників антарктичних експедицій виникають симптоми так званого «антарктичного синдрому», ключовим компонентом якого є порушення нормального ритму сну. Мета. Проведення досліджень сну у зимівників на антарктичній станції протягом року з метою з’ясування релевантності данних, отримуваних за допомогою опитувальника, з об’єктивними показниками рухової активності уві сні, що реєструються за домогою смарт-технологій. Методи. У дослідженнях брали участь 12 зимівників 21-ї Української антарктичної експедиції у віці від 22 до 63 років, середній вік становив 39,25 років, усі чоловіки. Для з’ясування особистісної оцінки якості сну використовували опитувальник IDSSR30. Крім того, чотири чоловіки (43, 51, і два по 23 роки, у всіх перша зимівля в Антарктиді) взяли участь в дослідженні, cпрямованому на виявлення об’єктивних змін сну і з’ясування діагностичної релевантності методу реєстрації об’єктивних показників рухової активності уві сні за допомогою смарт-технологій протягом зимівлі з використанням персональних смартфонів зі встановленим програмним забезпеченням Sleep as Android (Urbandroid Team) і спеціально розробленої програми для зняття даних з вбудованого в смартфон акселерометра. Результати. Аналіз тестування зимівників за допомогою опитувальника IDS-SR30 показав, що динаміка суб’єктивних проблем якості сну характеризувалася індивідуальними особливостями, але пікові значення таких порушень припадали на період середини антарктичної зими, що може бути пов’язано з практично повною відсутністю добової фотоперіодики якраз в цей період. Привертає увагу та обставина, що у окремих зимівників проблеми зі сном зберігалися до кінця експедиції, що може посилювати навантаження на адаптаційні резерви організму, приводячи до стану втоми і хронічного стресу. Зазначена динаміка суб’єктивних характеристик і оцінне значення якості сну зимівників в Антарктиці продиктували необхідність підкріплення отриманих результатів об’єктивними показниками, в якості яких були обрані загальна тривалість і час глибокого сну, які розраховувалися за допомогою смарт-технологій на основі реєстрації показників рухової активності уві сні. Висновки. Використовування тестових пакетів для психологічної діагностики в поєднанні з новими смарт-технологіями моніторингу сну у зимівників дає можливість об’єктивізувати індивідуальні характеристики тривалості і якості добового сну протягом усього експедиційного періоду перебування в Антарктиці. Це дозволяє розширити можливості оцінювання психофізіологічного стану зимівників за рахунок аналізу показників якості та тривалості сну за результатами реєстрації рухової активності уві сні.

Посилання

  1. Moiseyenko, Ye.V. 2014. Osobennosti adaptatsii cheloveka k usloviyam Antarctiki [Peculiarities of human adaptation to Antarctic conditions] Nauka i osvita [Science and Education], (8), 133-137.
  2. Moiseienko, Ie.V. 2009. Mechanizmy dizadaptatsii ludyny v Antarctytsi [The disadaptation mechanisms of human at the Antarctica]. Ukrainskij Antarktychnij Zhurnal [Ukrainian Antarctic Journal], 8, 457-474.
  3. Sukhorukov, V.I., Zabrodina, L.P. 2011/2012. Osobennosti electricheskoy aktivnosti mozga cheloveka pri dlitel'nom prebyvanii v usloviyakh Antarctiki [Features of electrical activity of human brain during prolonged staying in Antarctica.]. Ukrainskij Antarktychnij Zhurnal [Ukrainian Antarctic Journal], 10-11, 365-369.
  4. Arendt, J. 2012. Biological Rhythms During Residence in Polar Regions. Chronobiology International, 29(4), 379- 394. https://doi.org/10.3109/07420528.2012.668997.
  5. Arendt, J., Middleton, B. 2018. Human seasonal and circadian studies in Antarctica (Halley, 75ºS). General and Comparative Endocrinology, 258, 250-258. https://doi.org/10.1016/j.ygcen.2017.05.010.
  6. Bhattacharyya, M., Pal, M.S., Sharma, Y.K., Majumdar, D. 2008. Changes in sleep patterns during prolonged stays in Antarctica. International Journal of Biometeorology, 52(8), 869-879. https://doi.org/10.1007/s00484-008-0183-2.
  7. Buguet, A., Rivolier, J., Jouvet, M. 1987. Human sleep patterns in Antarctica. Sleep, 10(4), 374-382. https://doi.org/10.1093/sleep/10.4.374.
  8. Chen, N., Wu, Q., Xiong, Y., Chen, G., Song, D., Xu, C. 2016. Circadian rhythm and sleep during prolonged Antarctic residence at Chinese Zhongshan station. Wildness & Environmental Medicine, 27(4), 458-467. https://doi.org/10.1016/j.wem.2016.07.004.
  9. Crowley, S.J., Van Reen, E., LeBourgeois, M.K., Acebo, C., Tarokh, L., Seifer, R., Barker, D.H., Carskadon, M.A. 2014. A Longitudinal Assessment of Sleep Timing, Circadian Phase, and Phase Angle of Entrainment across Human Adolescence. PLoS ONE, 9(11), e112199. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article? id=10.1371/journal.pone.0112199. [Accessed 17 May 2017]. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0112199.
  10. Harris, A., Marquis, P., Eriksen, H.R., Grant, I., Corbett, R, Lie, S.A., Ursin, H. 2010. Diurnal rhythm in British Antarctic personnel. Rural and Remote Health, 10(2), 1351. Available from: www.rrh.org.au/journal/article/1351. [Accessed 10 May 2017].
  11. Kolla, B.P., Mansukhani, S., Mansukhani, M.P. 2016. Consumer sleep tracking devices: a review of mechanisms, validity and utility. Expert Review of Medical Devices, 13(5), 497-506. https://doi.org/10.1586/17434440.2016.1171708.
  12. Kryger, M., Roth, T., Dement, W. eds. 2017. Principles and Practice of Sleep Medicine, 6th edn. London: Elsevier Saunders.
  13. Lockley, S.W., Skene, D.J., Arendt, J. 1999. Comparison between subjective and actigraphic measurement of sleep and sleep rhythms. Journal of Sleep Research, 8(3), 175-183. https://doi.org/10.1046/j.1365-2869.1999.00155.x.
  14. Lowe, S.A, Ólaighin, G. 2014. Monitoring human health behaviour in one's living environment: A technological review. Medical Engeneering&Physics, 36(2):147-68. https://doi.org/10.1016/j.medengphy.2013.11.010.
  15. Mansukhani, M.P., Kolla, B.P. 2017. Apps and fitness trackers that measure sleep: Are they useful? Cleveland Clinic Journal of Medicine, 84(6), 451-456. https://doi.org/10.3949/ccjm.84a.15173.
  16. Palinkas, L.A., Suedfeld, P. 2008. Psychological effects of polar expeditions. Lancet, 371(9607), 153-163. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61056-3.
  17. Pattyn, N., Mairesse, O., Cortoos, A., Marcoen, N., Neyt, X., Meeusen, R. 2017. Sleep during an Antarctic summer expedition: new light on "polar insomnia". Journal of Applied Physiology, 122(4), 788-794. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00606.2016.
  18. Pattyn, N., Van Puyvelde, M., Fernandez-Tellez, H., Roelands, B., Mairesse, O. 2018. From the midnight sun to the longest night: sleep in Antarctica. Sleep Medicine Reviews, 37, 159-172. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2017.03.001.
  19. Premkumar, M., Sable, T., Dhanwal, D., Dewan, R. 2013. Circadian levels of serum melatonin and cortisol in relation to changes in mood, sleep and neurocognitive performance spanning a year of residence in Antarctica. Neuroscience Journal, 2013, article ID 254090. Available from: https://www.hindawi.com/journals/neuroscience/2013/254090/. [Accessed 17 May 2017]. https://doi.org/10.1155/2013/254090.
  20. Rush, A.J., Gullion, C.M., Basco, M.R., Jarbet, R.B., Trivedi, M.H. 1996. The inventory of depressive symptomatology (IDS): psychometric properties. Psychological Medicine, 26(3), 477-486. https://doi.org/10.1017/S0033291700035558.
  21. Vermeulen, L.P. 1977. Small-group behaviour in long-term isolation. South African Journal of Sociology, (15), 35-40. https://doi.org/10.1080/02580144.1977.10429245.
  22. Winnebeck, E.C., Fischer, D., Leise, T., Roenneberg, T. 2018. Dynamics and Ultradian Structure of Human Sleep in Real Life. Current Biology, 28(1), 49-59. https://doi.org/10.1016/j.cub.2017.11.063.
  23. Yoneyama, S., Hashimoto, S., Honma, K. 1999. Seasonal changes of human circadian rhythms in Antarctica. American Journal of Physiology, 277(4, Pt2), R1091-R1097. https://doi.org/10.1152/ajpregu.1999.277.4.R1091.
  24. Zimmer, M., Cabral, J.C.C.R., Borges, F.C., Coco, K.G., Hameister, B. 2013. Psychological changes arising from an Antarctic stay: Systematic overview. Estudos de Psicologia (Campinas), 30(3), 415-423. https://doi.org/10.1590/S0103-166X2013000300011.