This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Abstract
У сучасному світі беззаперечним є той факт, що практично жодна наукова проблема глобального значення не може бути вирішена без урахування явищ і процесів на такому великому просторі, як Антарктика, що займає близько 10% поверхні Землі. Адже процеси, що відбуваються в атмосфері, на льодовиковому покриві і в океані навколо Антарктиди, є визначальними у формуванні глобального клімату Землі.
В Антарктиці дослідники вивчають усі природні сфери нашої планети — від земної кори і підльодовикових озер до верхньої атмосфери і магнітосфери. Такий розмах досліджень дозволяє отримати цілісне розуміння планетарних закономірностей з можливістю прогнозування глобальних змін навколишнього середовища. Вагомий внесок у розуміння цих процесів зробили українські вчені, які плідно працюють в Антарктиці вже два десятиліття — два десятиліття цілеспрямованих комплексних експедиційних досліджень природи шостого континенту.
Два десятиліття, впродовж яких учасниками Українських антарктичних експедицій було зібрано унікальні наукові дані, що послужили матеріалом для створення десятків монографій і тисяч статей з різних дисциплін, а також допомогли осмислити цілу низку глобальних світових проблем — наукових, геополітичних, економічних.
Незважаючи на заборону видобувати до 2041 року мінеральні ресурси, Антарктичний континент розглядається провідними державами світу як сировинний резерв людства. Вже відомо, що запаси газогідратів в надрах Антарктиди у півтора рази перевищують можливості Аравійського півострова, не кажучи про те, що там містяться великі запаси дорогоцінних і рідкоземельних металів та мінералів. Приантарктичні моря багаті на рибні ресурси, щорічно Україна отримує квоти на їх вилов.
У недалекому майбутньому доступ до ресурсів Антарктики буде здійснюватися, перш за все, за фактом присутності країни в регіоні та вкладом у його вивчення. Тому участь у наукових дослідженнях в Антарктиці, тим більше на базі власної наукової станції, є одним з пріоритетів будь-якої держави і має не лише наукове, а й стратегічне та геополітичне значення.